Новий сильний якісний змістовний історичний актуальний фільм! ✊🏻 💻 Кіно, яке має побачити кожен житель нашої рідної Країни!

Новий сильний якісний змістовний історичний актуальний фільм! ✊🏻 💻 Кіно, яке має побачити кожен житель нашої рідної Країни! 👪 🇺🇦 👫 «Чорний ворон» — український повнометражний художній фільм за романом однойменного українського бестселера відомого українського письменника Василя Шкляра. Фільм вийшов в український широкий прокат 5 грудня 2019 року. uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD_(%D1%84%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BC) Історія «Залишенець. Чорний Ворон» (книга та фільм) розповідає про одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії — запеклу боротьбу українських повстанців проти російської окупаційної комуністичної терористичної влади в 1920-х роках, вже після окупації УНР та всієї України, у Холодному Ярі. Головний герой - українець на прізвисько «Чорний Ворон» — холодноярський отаман. Він організовує боротьбу проти руССких більшовиків-окупантів-убивць, які вже ордами заполонили Україну й запроваджують у ній свій радянський терористичний "лад", вбиваючи тисячі українців, жінок, патріотів та утискаючи всю українську культуру. Саундтреком до фільму «Чорний ворон» стала пісня «Веселі, брате, часи настали…» Святослава Вакарчука. Композитором інших тем стрічки став клавішник гурту «Океан Ельзи» та саундпродюсер картини Мілош Єлич. Для деяких сцен саундпродюсер самостійно грав на гітарі, фортепіано та бас-гітарі, додаючи симуляцію гри оркестру. Відтак у студію звукозапису запросили справжній оркестр музикантів, який відтворив потрібний тон загального настрою стрічки. У жовтні 2018 року стало відомо, що компанія-виробник розпочала знімання фільму. У травні 2019 року стало відомо що фільмування завершилося, а у липні 2019 року виробники представили готовий фільм Держкіно України. У серпні 2019 року стала відома дата виходу фільму в український широкий прокат — 5 грудня 2019 року. Фільмування відбувалося в Київській та Черкаській областях. Щоб відтворити одне з основних місць розвитку подій — Мотронинський монастир на Черкащині, обрали Національний Києво-Печерський заповідник, оскільки рідна локація не зберегла свого аутентичного вигляду після реставрації. Також знімали в мисливському палаці графа Шувалова (Тальне), Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Старовинну залізничну станцію знімали в Поташі. Загалом у проєкті взяли участь близько 1000 акторів масових сцен, понад 100 коней та інших тварин. Для стрічки розробили більше як 400 костюмів — це спеціально відшиті або зібрані на антикварних ринках речі. У головних ролях: Тарас Цимбалюк — Іван «Чорний Ворон» Чорноус Павло Москаль — повстанець Вовкулака Данило Мірешкін — Кузьма Ксенія Данилова — Тіна, дружина Чорного Ворона Зоряна Марченко — повстанка Дося Андрій Мостренко — чекіст Євдокімов Олексій Тритенко — чекіст Птіцин (Птах) Аліна Коваленко — Циля, агентка ЧК Наталка Сумська — ворожка Явдоха Олег Мосійчук — Яків Чорновус Віктор Жданов — Митрофан Сергій Бабкін — відлюдник Варфоломій Андрій Федінчик — сотник Завірюха Володимир Ращук — Ларіон Завгородній Остап Дзядек — Деркач Сергій Малюга — Гупало Євген Плиско-Купрін — Залізняк Азізбек Абдурашидов — китаєць Ходя Сергій Щадрін — Бєсовський Олег Москаленко — Гальперович В епізодах: Станіслав Щокін (агітатор), Анатолій Тихомиров (селянін), Богдан Данилюк (червоноармієць), Артем Поддубняк (офіцер), Наталія Кленіна (торговка), Сергій Постольніков (отаман), Петро Орішко (поплічник ЧК); гурт «Чорноморці»: Дмитро Кокошко, Сергій Бадюк, Андрій Дутко, Сергій Постольніков Птах у кадрі: ворон Фрейд Текст за кадром читає Василь Шкляр. Одним із головних акторів у фільмі став ворон на ім'я Фрейд. Птаху 10 років і на його рахунку вже шість повнометражних фільмів. /// «Чорний ворон. Залишенець» (до 2019 року друкувався під назвами «Залишенець», «Чорний ворон», та «Залишенець. Чорний ворон») — українська книга-бестселер, відомий історичний роман українського письменника Василя Шкляра вперше виданий у 2009 році. uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD._%D0%97%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C Роман відтворює одну із сторінок української історії — боротьбу українських повстанців проти радянської окупаційної терористичної влади у 1920-х роках. В його основу покладено історичні документи, зокрема, з розсекречених архівів КДБ СРСР (КГБ сССр). Саме за роман "Залишенець. Чорний ворон" рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка Шкляр був визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, але письменник відмовився її отримати у знак протесту проти перебування на посаді Міністра освіти України одіозного українофоба Дмитра Табачника. Шевченківська премія У лютому 2011 р. Комітет з Національної премії України ім. Т.Шевченка за роман «Залишенець. Чорний ворон» визначив Василя Шкляра лауреатом Шевченківської премії 2011 року в галузі літератури. 4 березня 2011 року Василь Шкляр звернувся до Президента України Віктора Януковича з заявою, у якій просив «врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба Дмитра Табачника». У невдовзі потому оприлюдненому указі тодішнього Президента України В. Ф. Януковича № 275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка» Василя Шкляра не згадано. Подальша доля премії залишається невідомою. 17 квітня 2011 року в Холодному Яру автору Василю Шкляру вперше в історії України була вручена Народна Шевченківська премія. Вручення відбулося біля пам'ятника на місці останнього бою отамана Василя Чучупака. Кошти на неї були зібрані меценатами та звичайними громадянами України. Московія (так звана "Росія" - #сССр - РФ - #роССия фашистская) - це вічний ворог України, а для нас українців вічні вороги - це всі так звані "руССкие" (прикметник для всіх рабів-неуків-катів-окупантів-терористів-убивць з Московії та "одноязиких") та огидний антилюдський "руССкий мирок". Роман отримав кілька літературних премій: переможець конкурсу «Книга року 2009» Всеукраїнського рейтингу Костянтина Родика, переможець премії «Айстра». Ліга українських меценатів на конкурсі «Ярославів вал» віддала першість твору в номінації «Найкращий історичний роман».